Лист Гузенка Олександра Івановича, уродженця м. Прилуки, учасника ІІ світової війни своїм рідним.
Лист написаний на лінованому аркуші паперу, від руки олівцем. Складене трикутником. Містить печатку військової пошти, пошти м. Прилуки т штемпель військової цензури.
25.07.1944 р.
Папір пожовк, затертий, забруднений, в плямах. Сліди від згинів навпіл.
Копія листа.
Пісьмо пущено 1944 году 25-го 7-го місяця ровно в три часа дня, з фронту з Латвія. До своїх рідних Мами і до своєї сестри Сані і до Віті, Ліді, Володі. Вперше я хочу сообщить о том что я жив здоров того й тобі моя сестриця жилаю і моя Мамаша і малие діткі. Мамо я сидів і надумався написать вам малого листа. Ммо я січас живу очинь харашо і думаю жить так і дальше. Мамо мне і водкі і сала і шотикі нихватє. Мамо ви ниподумйте що я пю водку я її нипю і нидумю. Мамо я дуже за вами скучив ну нічого низделаїте. Мамо я вам пісма пишу а од вас ниполучаю Може ви нихочете писать дк напишіть мне в пісьмі. Ммо я од Соні теж давно получав когд получв від вс то і получав вів вс разом. Мамо скоко я уже проехв то я і нивідів свого рідного брата Колі, і свого рідного отца. Мамо зомною см той доктор Санька его знаеть. Мамо а Пироженкотой что живе у городі возлі Пластмасу его убило у вечоріпод бомбйошку его номер дом 73 такій як у нас тикі улиця нитак, а бойченко теж живий но только он низомною. Ммо я хотів узнать які у вас новості. Мамо я хочу взнать кто у вас вишол замуж кто прийшов домой кто убить Мамо прошу вас чтоб ви часто писли пісьма. Мамо привіт пиридайте моїм дівчатам якіх я знаю. Мамо дайте привіт Хвидорисі - і Хантількі, і Салабайкі, і наташі, і всім кого знаю. Мамо тепер я вас прошу нежуріться я пока жив низнаю як буде дальше. Мамо я целую вас всех мої родни ??? Шура Валя
